Жителі багатьох великих міст часто дивуються, коли мобільний інтернет зникає в метро – так звикли до швидкої та стабільної передачі даних, яка є на поверхні. Але деяким пощастило – у їхній підземці той самий звичний зв’язок. До них приєднуються й кияни – у метрополітені столиці України з’являється 4G. Кілька днів тому Vodafone Україна тут успішно протестував мережу четвертого покоління.
Але створити якісне покриття та забезпечити високу швидкість передачі даних у підземці – не проста задача. Ось із якими труднощами зустрічаються зв’язківці.
Сигнал під землею
Інтернетом у метро можна користуватись через мобільні мережі або по Wi-Fi, причому у різних містах надають перевагу різним способам. У Нью-Йорку, наприклад, на всіх станціях метро та переїздах між ними працює Wi-Fi, у Делі доступні обидва варіанти, а у Харкові — лише 3G/4G мобільний інтернет.
Необхідність у якісному мобільному зв’язку в метрополітені з’явилася майже з розповсюдженням стільникової телефонії. Адже сигнал від звичайних базових станцій просто не пробивається через товщу землі. Отже, потрібно було створити окреме покриття мобільною мережею.
Спочатку зв’язок інженери організували безпосередньо на станціях. У технічних приміщеннях вони встановлювали невеличкі базові станції, що створювали покриття на перонах та у вестибюлях. Потім можливість спілкуватися по телефону з’явилася й у тунелях під час їзди. Це завдання фахівці вирішили за допомогою технології випромінюючого кабелю. Він прокладається у тунелях метро поруч із іншими комунікаціями і здатен надсилати та отримувати сигнали мобільного зв’язку. Можливостей цієї технології вистачає для створення 2G-покриття, якісної передачі голосових дзвінків та текстових повідомлень. А от для повноцінного користування інтернетом його можливостей уже недостатньо.
Тому зараз для створення швидкісного інтернету в тунелях метро встановлюють базові станції та маршрутизатори-ретранслятори на відстані близько 400 метрів одна від одної. Цього досить, аби створити безперервне високошвидкісне покриття. Ці базові станції та маршрутизатори підтримують усі сучасні стандарти, включно із 4G/LTE, а їхня щільність залежить у тому числі й від конфігурації тунелів. Наприклад, якщо на ділянці йде кілька поворотів, то там встановлюється більше ретрансляторів. Таким чином люди у вагонах можуть користуватися мобільним інтернетом так само легко, як і на вулиці — без обривів сигналу та великих затримок.
Підземні особливості
Коли інженери встановлюють, замінюють чи модернізують обладнання для мобільного інтернету в підземці, то зіштовхуються з цілим рядом задач. Для початку з тим, що кожна станція метрополітену — це унікальний архітектурний об’єкт зі своїми особливостями. Важливим є все: глибина залягання, кількість вестибюлів та технічних приміщень, розташування платформ, пасажиропотік тощо. Тож по кожній станції має бути розроблений та затверджений проект, який би враховував усі ці нюанси й забезпечував належну якість покриття. Сама робота теж непроста. У працівників у розпорядженні лише нічні години, коли станції зачинені, а потяги не їздять щокілька хвилин. Та й працювати в тісних приміщеннях та тунелях нелегко.
Для обладнання умови у підземці теж далеко не ідеальні. Наприклад, там збирається багато металевого пилу, що з’являється під час гальмування потягів. Він може потрапляти до обладнання і, коли накопичується, може виводити пристрої з ладу. Бруд та машинне мастило теж часто потрапляють на них.
Ще одна проблема — ґрунтові води та підвищена вологість. Незважаючи на розгалужену систему насосів і водовідведення, станції та тунелі регулярно підтоплюються. А прилади, що розміщені у поїздах, страждають від постійних вібрацій та перепадів температур. Тож до обладнання, що працює в метро, у плані захисту від впливу навколишнього середовища вимоги дуже серйозні. І все одно воно виходить з ладу частіше, ніж, скажімо, офісне. А отже міняти та ремонтувати його треба частіше, що є ще одним великим пластом роботи.
Нові зони 4G у Києві
Щоб запустити перший сектор 4G в метро Києва, Vodafone Україна впроваджувала технічне рішення тиждень, для чого фахівці оператора працювали в режимі 24/7. «Тести, які ми проводили в ніч на 24 лютого, пройшли успішно, всі сервіси працюють і мережа готова до прийому інтернет трафіку наших абонентів”, – сказав Андрій Большаков, заступник генерального директора Vodafone Україна.
Зараз зв’язківці чекають, коли будуть прийняті тарифи на доступ до інфраструктури Києва, і також, зокрема, до інфраструктури КП «Київський Метрополітен» – воно заплановане на 12 березня. Якщо рішення буде позитивне, інженери оператора зможуть почати повну реалізацію проекту відразу ж після підписання договору.
